16 грудня був рівно рік, як в Україні набув чинності закон про заборону куріння у громадських та на робочих місцях. За ці 12 місяців відвідувачі кафе і ресторанів Донецька змогли повні груди вдихнути повітря без тютюнового диму.
Однак проблема куріння остаточно не була вирішена прийняттям «антитютюнового закону». Деякі заклади продовжували ставити попільнички, не звертаючи уваги на передбачені штрафи. Що ж стосується куріння на вулицях міста, вокзалах і зупинках громадського транспорту, то тут закон практично не діяв.
Донецькі активісти прийняли рішення, що дія закону без підтримки суспільства буде неефективною, тому в рамках проекту «Донецьк без тютюнового диму», ними був ініційований конкурс на кращий ескіз соціальної антитютюнової реклами. Організатори конкурсу отримали більше 100 робіт, кращі з яких були розміщені на рекламних площинах вулиць Донецька.
Один із затятих прихильників здорового способу життя в місті, депутат Донецької міської ради Андрій Альоша, не міг не підтримати подібну ініціативу, адже навіть у корпорації «DMS» , президентом якої він є, при прийомі на роботу перевага дається некурящим фахівцям.
«Треба сказати , що український ринок засобів боротьби з нікотиновою залежністю слабо розвинений. Провідні тютюнові виробники своєю фінансовою міццю просто тиснуть «антитютюнових» прихильників. Тому я, як батько чотирьох дітей, який бажає їм здорового розвитку в здоровому суспільстві, не міг не відгукнутися на допомогу в підтримці подібної акції» , - зазначає Андрій Альоша.
Донецький депутат забезпечив розміщення соціальна реклами на вулицях Ворошиловського, Калінінського, Ленінського, Київського і Кіровського районів.
«Те, що для вирішення проблеми куріння об'єдналися громадські організації, влада і бізнес - це хороший показник розвитку нашого суспільства, - говорить керівник проекту «Донецьк без тютюнового диму»Тетяна Дурнєва.
Завдяки «антитютюновому конкурсу», багато жителів Донецька черговий раз задумалися про шкоду куріння, а деякі з них і зовсім зуміли відмовитися від нікотинової залежності.
«Я, коли побачив на бігборді дівчинку, яка будучи пасивним курцем вже викурила 70 пачок, відчув себе якимось катом. Адже дійсно, ми, коли щось робимо, часто не думаємо про оточуючих. Ми димім на дітей, розкидаємо сміття в своєму місті і робимо це щодня. А така реклама допомагає зупинитися і задуматися про події. Ось і я задумався і кинув палити» , - розповідає студент Донецького національного університету Ігор Аронов.
