— Євгене Анатольйовичу, 17 лютого Кабінет Міністрів України затвердив розроблену Мінрегіоном Концепцію впровадження технологій ВІМ-технологій в Україні. Про що тут іде мова? Як конретно це нововведення змінить вітчизняний ринок проектних та будівельних робіт?
— Англійська абравіатура ВІМ розшифровується як Buiding Information Modelling (Інформаційне моделювання будівництва). Це ніщо інше як візуалізація фізичних і функціональних характеристик майбутнього будівельного об'єкту до його фактичного зведення. Така модель значно півищує ефективність проектної діяльності, оскільки дозволяє:
А) моментально отримати будь-яку інформації про об’єкт, що будується;
Б) якісно контролювати хід будівельних робіт на всіх його етапах;
В) уникненні технічних та фінансових колізій під реалізації погодженого проекту будівництва;
Г) суттєво скоротити кінцеву вартість будівництва за рахунок максимально раціонального використання наявних ресурсів.
— Тобто BIM — це по суті будівельний проект в 3D, я правильно розумію?
— Не зовсім. Цифрова модель будівництва включає в себе не лише об'ємний макет майбутньої будови, а й розрахунки вартості та часу її зведення, а також граничні терміни майбутньої експлуатації зазначеного об'єкта. BIM — це інструмент моніторингу робіт не тільки для будівельників та їнженерів. Спільно з ними її зможуть використовувати фінансові відділи, підрядники, субпідрядники, кінцеві власники майбутнього будівництва. За такої моделі розподілу даних всі фінансові документи та бюджет будуть мати найбільшу точність.
— Уряд планує пілотних запуск перших цифрових моделей будівництв лише у 2023-2025 рр. На які головні закконодавчі зміни необхідно провести Кабміну перед тим як вимагати від проектувальників розробку BIM-ів?
— По-перше, слід наголосити на тому, що для створення ВІМ-моделі повного циклу вимоги європейських ДСТУ повинні бути гармонізовані з вимогами національної системи ціноутворення і з національною методикою оцінювання життєвого циклу об’єктів будівництва. Окрім того, для мене очевидно, щоперед внесенням кардинальних розпорядчих змін до порядку розроблення проєктної документації, необхідно, в першу чергу, вирішити питання створення єдиного інформаційного простору,в якому на єдиних принципах класифікується і кодується інформація, що пов’язана з об’єктом будівництва. всі європейські стандарти передбачають у якості оцінювання вартості будівництва об’єкта і оцінювання його життєвого циклупорівняння між альтернативними варіантами,який пропонує ринок.Безумовно в розвинутих країнах з розвинутим рівнєм цифро візації і напрацьованими базами. Українська будівельна галузь наразі має дуже низький рівень цифровізації: У нас навіть не має навіть актуалізованих баз даних щодо цін на будівельні матеріали,не говорячи про дані вартості будівництва тих чи інших об’єктів, які при нашій системі оподаткування зазвичай є предметом коммерційної таємниці.
— Як й будь-якій реформі в Україні, цій реформі може завадити несистемність реалізації. Вітчизняна проєктна галузь і без того знаходиться у критичному стані. Невірні кроки з сертифікації, драконівські вимоги щодо тендерного законодавства призвели до занепаду великої кількості проєктних організацій. І якщо зараз впроваджувати цифрове моделювання просто перекладаючи євростандарти з англійської, це тільки не підвищить якість українського будівництва, а й повісить на його шию додатковий тягар у вигляді BIM-ів, котрі необхідно буде постійно дороблювати і перероблювати, здавати й перездавати. Я проти цього! BIM-и повинні стати інструментом контролю виконаних робіт для замовників та споживачів, а не знаряддям шантажу для сертифікуючих державних організацій. Спочатку держава повинна надати учасникам ринку комплексну інформацію для створення моделей, а вже потім висувати якісь вимоги щодо їхньої якості.