Президент Корпорації DMS, депутат міської ради Андрій Альоша поділився з журналістами газети "Московський комсомелець" думкою про ситуацію в місті, порадивши донеччанам не впадати в паніку, продовжувати ходити на роботу, ретельніше піклуватися про дітей і ні в якому разі не брати в руки зброї.
«В результаті другого етапу реконструкції парку Перемоги облаштовано новий дитячий майданчик, який обладнаний ігровим інвентарем, гойдалками та каруселями для маленьких донеччан. Спортивних жителів міста порадують нові майданчики для міні-футболу, майданчики для скейтбордистів і ролерів, а також велосипедна доріжка», - сухі рядки прес-релізу в наш час звучать в Донецьку як музика.
На тлі порожніх вулиць скрізь працюють люди - ремонтують дороги, висаджують квіти та дерева, ночами вивозять сміття і наносять дорожню розмітку. У воєнний час всі комунальні служби міста працюють як годинник. Мало того, не зупинено жоден «довоєнний» проект.На бульварі Шевченка трохи нижче ДонОГА раптом з'являється скульптура донецького скульптора Равіля Акмаева, а далі, за Кальміусом, місто перед Днем захисту дітей урочисто відкриває другу чергу Парку Перемоги. Хто і якими зусиллями це робить?Давайте поглянемо на цих людей пильніше. Сьогодні в гостях у нашої газети президент корпорації ДМС Андрій Альоша. Саме силами одного з підрозділів ДМС компанії «Укрбілдінг Корпорейшн» і була проведена реконструкція Парку Перемоги.
- Андрію Миколайовичу, Донецьк відбудовується і гарнішає, незважаючи на війну навколо. Як це виходить?
- А нас війна не зупинить! Адже ми, донеччани, за своєю природою творці. Та й не може певне коло людей, яке становить незначну частину жителів Донецька зупинити процес, який відбувався десятиліттями. Процес перетворення, прикраси Донецька. Місто продовжує працювати, ремонтуються дороги, будуються будинки, одягнений закінчення таких проектів як реконструкція Парку Перемоги ... Звичайно, якщо будуть літати кулі над головою, все це замре на час. Але поки ми дихаємо, ми будуємо!
- Важко було будувати?
- А що зараз легко? Для будівництва потрібні люди - механізатори, будівельники, фахівці. Вони, звичайно, теж бояться. Але ми їх умовляли, заспокоювали, стимулювали. Нарешті, самі стояли поруч. І будівництво йшла. Знову ж, за останні десять років у ДМС сформувався свій пул надійних партнерів і підрядників. Адже ми не робимо ті ж лавочки, стовпи, системи відеоспостереження .... Це теж виробляли і встановлювали люди, які завжди і в будь-яких умовах відповідають за свої слова.
- Обійшлося зовсім без проблем?
- Будівництва без проблем не буває. Але ми їх вирішували. Наприклад, з Житомира нам повинні були поставити граніт. Але підрядник просто не міг знайти водіїв, які готові були б везти його в Донецьк. Теж вмовляли, давали своїх водіїв, везли гранітну плиту в два прийоми - спочатку до Дніпропетровська, потім до Донецька. У підсумку поклали граніт трохи пізніше, але справу зробили!
- Вийшло вкластися в заплановані до війни терміни?
- Тут хочеться сказати величезне спасибі нашому меру Олександру Олексійовичу Лук'янченко. Ця людина на своїх плечах тримає це місто і не горбиться. Ми першу чергу Парку Перемоги зробили навіть з випередженням. А коли прийшов час другої черги, почався ця криза майданівська. Грошей, відповідно, не було. Але мер зібрав усіх причетних до будівництва і сказав, що потрібно закінчити розпочате. У результаті ми будували, а Олександр Олексійович «топтав» дорогу в Київ за засобами, та й ми, використовуючи всі можливості, доклали максимум зусиль, щоб гроші надійшли. У підсумку, коли вони пару місяців тому почали надходити, велика частина робіт була вже зроблена за рахунок коштів корпорації і підрядників. Ми й самі працювали і просили партнерів вкладати гроші в майбутню красу Донецька. Цей парк плід спільної праці справжніх патріотів міста.
- Як вважаєте, надовго у нас війна?
- Я вважав і вважаю, що доля Донецька вирішується не в Донецьку і навіть не в Україні. Доля Донецька буде вирішуватися за столом переговорів. І будемо сподіватися, що у великих політиків вистачить розуму домовитися між собою і, відповідно, буде покладено початок руху до миру. Тому що на сьогоднішній день абсолютна громадську думку на користь миру в Донбасі сформована. Люди вже нахлебалися нічних вибухів, похорону, поранених, калік. Залишилося, щоб думка Луганська та Донецька почули великі політики, які використовують владу у своїх торгах і спекуляціях.
Тому будемо сподіватися, що попереду парламентські вибори, які приведуть в політику до місцевих рад, в обласні ради нові обличчя. Тому єдине, в чому я згоден з думкою Майдану, так це в тому, що необхідна «перезавантаження» всіх гілок влади, до якої повинні привести вибори. Я дуже сподіваюся, що пан Порошенко покладе початок стабільності і руху до миру.
- А що ви в цей час порадите звичайним людям, жителям Донецької та Луганської області? Як їм себе вести?
- Насамперед, не потрібно панікувати! Тому що в паніці нічого хорошого не виходить. Звичайно ж, світ змінився, і сьогодні потрібно більше думати про безпеку. Тому в першу чергу потрібно дивитися за своїми дітьми. Режим дитячого дозвілля повинен бути змінений на користь більш жорсткого контролю, потрібно завжди знати, де перебувають діти, чим вони займаються. Друге - не вірити пліткам, чуткам. Вірити тільки офіційних джерел інформації. І тому, що бачиш своїми очима. Раджу, звичайно ж, обмежити гуляння і пересування в нічний час. Ну і продовжувати жити, думати про сім'ю, ходити на роботу.
І ще - ні в якому разі не брати зброю в руки! Зброя потрібно лише для одного - для того, щоб захистити свій будинок. Якщо таке вже трапляється, то, звичайно, тут всі способи хороші. Але ні в якому разі не потрібно йти за пригодами на вулицю. Я повторю ще раз - війну зупинять не військові, її зупинять політики. Мир повернеться і до цього потрібно просто дожити.
Дмитро Дурнєв
