За даними Інституту технічної теплофізики НАН України, щорічно в містах і селищах міського типу України утворюється близько 40 млн. м. куб. (10 млн. т.) твердих побутових відходів, у перерахунку на одного жителя - близько 0.8 м. куб. У той же час експерти відзначають, що не менше 90% ТПВ вивозяться на більш ніж 700 офіційно існуючих полігонів і звалищ. Однак, за даними Міністерства екології та природних ресурсів України, на 80 % з них не дотримуються вимоги екологічної безпеки щодо забруднення підземних вод і повітряного басейну.
Подібна статистика змушує постійно повертатися до теми збору та переробки твердих побутових відходів, вивчати передову практику поводження з ТПВ в Європі, аналізувати системи, що працюють в Україні. Варто відзначити, що у нас ця сфера умовно розділена на 2 циклу, що стали відокремленими бізнес-проектами: власне збір та утилізація (переробка). Хоча другий напрямок таки важко поки що назвати бізнесом, оскільки про нього нічого більше того, що це колосальні витрати, поки сказати не можна. Світова практика навряд чи тут стане в нагоді: у всьому світі бізнес зі збору та переробки ТПВ дотаційний. Наша держава, знову таки, навряд чи знайде кошти на дотування подібної діяльності. Тому в українських бізнес-колах все частіше говорять не про дотації, а хоча б податкові пільги або інші поступки компаніям, які планують займатися не тільки збором, а й утилізацією відходів.
Наприклад, збір і переробка відходів в Німеччині - це ціла промислова галузь, яка крім грамотного поводження з ТПВ та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище забезпечує практично безвідходне виробництво вторсировини і електроенергії. Тут відходи розділені на три великі категорії: побутові, промислові та біовідходи. Зайве говорити про те, що сміття вивозиться відповідно до затвердженого графіка, а люди, відокремлюючи відходи для складування у відповідні контейнери, не розуміють, як можна сміттям не потрапити в ємність об'ємом нехай навіть в 1,1 м куб.
Ще одним найважливішим напрямком в рамках проблеми ТПВ є збір біогазу на полігонах будь-якого розміру. При цьому техніко-економічне обгрунтування має визначити доцільність утилізації біогазу для виробництва енергії, якщо це невигідно, він повинен спалюватися в факельної установки. Проте сьогодні експерти лише висловлюють надію на те, що в недалекому майбутньому в Україні системи збору і, в деяких випадках, утилізації біогазу повинні стати природною частиною проектів рекультивації закриваються полігонів, а також проектів нових полігонів. Вимога будівництва таких систем буде все більш актуальним у міру узгодження законодавчих і нормативних актів України та ЄС.
Поки ж у країні відсутні ефективні механізми управління сферою ТПВ, окремі бізнес-структури, незважаючи на чималий комерційний ризик, займаються переважно збором, одночасно розробляючи інвестиційні проекти з переробки відходів. До числа таких належить ЗАТ «ДМС-ЕКО», структурний підприємство Фінансово-промислової корпорації «DMS». У цьому бізнесі компанія працює з 2006 року, освоюючи міста Донецької області. Підприємство, на якому працює 135 осіб, обслуговує всю територію р.р. Харцизьк, Іловайськ, частково Макіївку і Горлівку. Власні інвестиції, залучені в даний напрямок, обчислюються кількома мільйонами доларів США .
Сьогодні «ДМС-ЕКО» має власний парк техніки в кількості 25 одиниць, євро- і стандартними контейнерами місткістю 1,1 м куб. і 0,75 м куб. відповідно в кількості 1,9 тис. штук, 2-ма полігонами з правом експлуатації. При цьому, наприклад, тільки в Макіївці, де «ДМС-ЕКО» покриває не більше 30 % території, встановлено 720 контейнерів переважно евротіпа. З техніки присутні не тільки машини, які вивозять сміття, а й бульдозер, що працює на полігонах. «Наявність власної техніки дозволяє нам ставити в основу якість нашої роботи, а не її швидкість», - каже Іван Близнюков, директор підприємства. - «Наприклад, співробітники «ДМС-ЕКО», що займаються вивезенням сміття, ніколи не дозволяють собі залишити висипати сміття біля вже чистого контейнера, в тому числі і той, яким в ємність не влучили жителі. Це наша професійна і особистісна культура», - підкреслив Іван Близнюков.
У найближчі плани молодої амбітної команди входить 100%-ое покриття території Макіївки та Горлівки, вивезення ТПВ в Донецьку та Миколаєві. При цьому географія надання послуг буде постійно розширюватися. Підприємство цікавлять великі міста, що мають великі скупчення відходів, придатних для вироблення вторсировини. Це необхідно для реалізації підготовленого інвестиційного проекту зі створення комплексу послуг та робіт у сфері управління ТПВ.
Ще одним важливим напрямком розвитку керівництво ЗАТ «ДМС-ЕКО» бачить збільшення території власних полігонів, як за рахунок експлуатації нових площ, так і за допомогою відкриття нових карт на що вже використовуються майданчиках. Сьогодні підприємство експлуатує 2 полігону в Харцизьку і Іловайську. «Мати власні полігони - це велика соціальна відповідальність: ми самостійно відповідаємо за якість зберігання та захоронення відходів, регулярно відраховуємо екологічний податок (зараз - 7-9% щомісяця від валового доходу)», - каже Іван Близнюков.
Оптимізм з приводу перспектив «ДМС-ЕКО» у сфері збору ТПВ колективу підприємства вселяє оплата населення за послуги з вивезення сміття на рівні 90% і оцінка їх роботи органами місцевого самоврядування. У свою чергу і підприємство підтримує ініціативи останніх, спрямовані на оптимізацію сфери управління твердими побутовими відходами. Зокрема, за словами Івана Близнюкова, будівництво сміттєпереробних заводів Донецьку просто необхідно. Також у кожному районі планується розмістити сортувальні станції . Дані заходи дозволять ліквідувати стихійні звалища і отримувати з твердих побутових відходів якісний вторинний ресурс.
Втім, в «ДМС-ЕКО» кажуть, що втілення цих заходів у життя можливо лише за підтримки держави та органів місцевого самоврядування. В Україні, наприклад, передбачена компенсація державою банківських відсотків за кредитами на будівництво об'єктів з переробки ТПВ. Однак сьогодні ця програма не працює. Немає гарантій і того, що органи місцевого самоврядування спростять порядок виділення земельних ділянок під сміттєпереробні заводи. «Ми вже не говоримо про бюджетне фінансування діяльності з переробки ТПВ, хоча це світова практика. Якщо будуть діяти механізми компенсації відсотків за кредитами і не буде крайньої бюрократизації відводу землі, можна спробувати вийти на нульову рентабельність», - вважає Іван Близнюков.
В Україні сьогодні відзначають День захисту навколишнього середовища. Враховуючи її стан, цей день навряд чи можна назвати святом. Але кожен в силах змінити ситуацію, почавши з себе: чи не плодити несанкціоновані звалища, залишаючи сміття в спеціальному контейнері, справно платити за його вивезення і цінувати те, що роблять люди, які вкладають свої кошти в цей бізнес. «Так, ця діяльність передбачає отримання прибутку. Але ми ніколи не забували про соціальну значущість того, що ми робимо. У той час, поки фахівці підприємства готували інвестпроект з переробки ТПВ у вторсировину і електроенергію, що дозволить очистити Донецьк та інші міста від завалів відходів, і зараз, коли йде пошук інвестора, - все це час продовжується щоденна і якісна робота з вивезення сміття», - підкреслив директор ЗАТ «ДМС-ЕКО» Іван Близнюков.
