У міністерстві регіонального розвитку та будівництва вважають, що країні необхідний новий механізм укладення договорів між будівельними компаніями і громадянами, а саме: інвестори, яких навряд чи вже можна буде так називати, повинні купувати готове житло.
Таким чином, держава не тільки виявляє турботу про громадян, які вирішили придбати житло, а й страхує себе. Сьогодні владі необхідно добудувати заморожені через фінансову кризу вдома. За даними Мінрегіонбуду, об'єктів, готових більш ніж наполовину, в країні близько 1 тисячі. Для їх добудови необхідно 8,5 млрд. грн. Житла зі ступенем готовності більше 70 % , на завершення будівництва якого доведеться витратити близько 4 млрд. грн., - 466 одиниць. Поки ж у бюджеті на реалізацію житлової програми заплановано трохи більше 1 млрд. грн. Є ще держгарантії Кабінету міністрів щодо залучення ДІУ кредиту у розмірі 2 млрд. грн.
Крім відсутніх мільярдів на добудову , уряд повинен вишукати не менше вражаючі кошти на погашення боргу перед Державною іпотечною установою за придбані Кабміном - попередником квартири - 1,658 млрд. грн. У Мінрегіонбуді очікують , що уряд визначиться з сумою , яку необхідно повернути за роздані без оплати 5300 квартир. У відомстві пропонують і графік погашення : протягом 5 -ти років по 200-300 млн. грн. щорічно. Перший « внесок» може надійти на рахунки ДІУ вже в поточному році.
Скасування механізму інвестування в будівництво, звичайно, в майбутньому багато в чому полегшить турботи влади. Єдиним, але дуже жирним мінусом залишається те, що з прийняттям такого рішення «ляже » сегмент житлового будівництва , так і не встигнувши піднятися . Це думка сьогодні розділяють практично всі експерти. Забудовники (за винятком небагатьох , перерахунок яких завершиться після загинання пальців однієї руки ) не володіють достатньою фінансовою міцністю , щоб самостійно, без залучення коштів із зовні, будувати житло і продавати вже готові квартири. Кредитування припинене, якщо й майбутні власники квартир не будуть брати участь у процесі фінансування , навряд чи проекти взагалі будуть стартувати. Принаймні , на відновлення масового будівництва доступного житла влади розраховувати не доведеться.
«Держава прагне підтримати двох найбільш значущих для нього учасників - себе і громадян. Але ж є ще забудовник. Участь держави у фінансуванні будівництва доступного житла не так велике. Левова частка припадає саме на інвесторів і власні або позикові кошти забудовника», - говорить Олександр Петрук, генеральний директор UBC - « Враховуючи специфіку ринку, пережитий криза, хотілося б все-таки розуміти, що інтереси третьої сторони також будуть враховані».
Думка керівника одного з провідних генеральних підрядників регіону могли б розділити всі забудовники Донецька, оскільки в столиці Донбасу житло будується із залученням зовнішніх засобів. У той же час аналітики озвучують чисто теоретичну можливість забудовника вижити, якщо держава все ж зобов'яже продавати на первинному ринку вже готові квартири . Йдеться про реінвестування прибутку, отриманого від раніше побудованих і реалізованих об'єктів. Це зможуть дозволити собі компанії, що мають у своєму портфелі проекти на різних стадіях будівництва.
«Запропонований механізм може стати ситуативним рішенням, наприклад, щоб завершити вже розпочате. Ми так вчинили з будинком по Аравійській (Ленінський район м. Донецька). Запускати нові проекти на таких умовах навряд чи хтось буде», - вважає Олександр Петрук. - «Будівництво будинків економ- класу не передбачає отримання надприбутків. Доступне житло - це скоріше соціальний, ніж комерційний продукт. Тому постійно вкладати в подібні проекти кошти , отримані від продажу комерційних об'єктів , просто не вигідно».
Також не мало тих, хто не підтримує ініціативу держави, знайшлося і серед покупців житла. «Я інвестор будинку, який будує "Укрбілдінгкорпорейшн " по Аравійській, 6В в Ленінському районі», - розповідає Єлизавета Луцька . - « Придбала трикімнатну квартиру ще на початковому етапі будівництва на вигідних умовах. І жодного разу не пошкодувала про прийняте рішення. Думаю , держава повинна залишити можливість людям самостійно вибирати , як купувати житло. Адже людина, яка не довіряє чинній системі інвестування , і сьогодні не купить квартиру на етапі будівництва » , - впевнена Е. Луцька . До того ж , додає господиня «троячки» , де вже завершуються оздоблювальні роботи , терміни будівництва не настільки великі , щоб тривожитися за майбутнє своєї власності , головне - правильно оформити документи і свої права на споруджуваний об'єкт.
В " Укрбілдінгкорпорейшн " підтверджують, що будівництво будинку займає 1-1,5 року при наявності фінансування . «Інвестор може постійно контролювати нашу роботу , відвідуючи об'єкт , в який він вклав гроші. Оформлений у суворій відповідності до чинного законодавства договір дає йому право , у разі форс -мажору, захистити свої інтереси в суді », - говорить Олександр Петрук. І додає: щоб терміни не порушувалися і не збільшувалися, державі необхідно подбати про спрощення або хоча б логічному завершенні всіх процедур, пов'язаних з оформленням землі, будівництвом і здачею готового об'єкта в експлуатацію. Постійні зміни або відсутність порядків виконання тих чи інших нормативних актів істотно збільшують терміни будівництва і градус переживань інвесторів. І єдине , що може зробити в цій ситуації забудовник , оперативно пристосовуватися до нових вимогою законодавства , щоб виконати свої зобов'язання перед інвесторами.
